1. Словник української мови у 20 томах

стоп

СТОП, виг.

1. Уживається як команда для припинення руху, роботи в знач.: стій! зупинися!

– Ану, стоп! – .. Віталій нахилився до водія, торкнув його за плече (О. Гончар);

Ешелон раптово рушає з місця і йде, набуваючи швидкості. – Стоп! – гукає фельдфебель. – Ще не одержано фураж! .. У мене зостанеться на цій станції половина людей... (Ю. Яновський);

// Уживається як наказ припинити що-небудь робити в знач.: годі! облиш!

Солдат б'є поліцая автоматом по голові .. Дівчина кинулася скидати з поліцая чоботи .. – Стоп. Облиш чоботи, зв'яжи його раніш... (Ю. Яновський);

– Коли що – вона ж біля мене буде: сам, оцією рукою рішу! – Стоп! – насторожився раптом Баржак. – Чуєте? Десь .. ледве чутно заспівали півні (О. Гончар).

2. у знач. пред., розм. Уживається на позначення припинення руху, роботи.

Голова .. спустився [машиною] в ярок .. Смик сюди, смик туди, – стоп! (Остап Вишня).

3. у знач. ім., невідм. Назва покажчика, сигналу для зупинення механізму, транспорту.

Лінія “Стоп” наноситься перпендикулярно до напряму руху транспорту (з навч. літ.);

Угаров рвонув на себе ручку машинного телеграфу. Мідна блискуча стрілка перескочила слово “стоп” (Д. Ткач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоп — стоп вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. стоп — (металів) суміш, добута топленням, сов. сплав, (живосрібний) амальгама, п! СУМІШ. Словник синонімів Караванського
  3. стоп — Стій, зупинь, спинь Словник чужослів Павло Штепа
  4. стоп — I виг. 1》 Уживається як команда для припинення руху, роботи в знач.: стій! зупинися! || Уживається як наказ припинити що-небудь робити в знач.: годі! облиш! 2》 у знач. присудк. сл., розм. Уживається на позначення припинення руху, роботи. 3》 у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стоп — СТОП, виг. 1. Уживається як команда для припинення руху, роботи в знач.: стій! зупинися! — Ану, стоп! — ..Віталій нахилився до водія, торкнув його за плече (Гончар, Тронка, 1963, 333); Ешелон раптово рушає з місця і йде, набуваючи швидкості. — Стоп!... Словник української мови в 11 томах