1. Словник української мови у 20 томах

сторожовик

СТОРОЖОВИ́К, а́, ч., розм.

Сторожовий катер, човен.

Їх [моряків] помітив у морі наш сторожовик і хотів узяти на борт (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожовик — сторожови́к іменник чоловічого роду сторожовий катер, човен розм. Орфографічний словник української мови
  2. сторожовик — -а, ч., розм. Сторожовий катер, човен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторожовик — СТОРОЖОВИ́К, а́, ч., розм. Сторожовий катер, човен. Їх [моряків] помітив у морі наш сторожовик і хотів узяти на борт (Кучер, Голод, 1961, 201). Словник української мови в 11 томах