сторопіння
СТОРОПІ́ННЯ, я, с., розм.
Дія і стан за знач. сторопі́ти.
Сторопіння не відразу облишило Слинька (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторопіння — сторопі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- сторопіння — -я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сторопіння — СТОРОПІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопі́ти. Сторопіння не відразу облишило Слинька (Шовк., Інженери, 1948, 171). Словник української мови в 11 томах