1. Словник української мови в 11 томах

сторопіння

СТОРОПІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопі́ти.

Сторопіння не відразу облишило Слинька (Шовк., Інженери, 1948, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторопіння — сторопі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сторопіння — СТОРОПІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопі́ти. Сторопіння не відразу облишило Слинька (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  3. сторопіння — -я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопіти. Великий тлумачний словник сучасної мови