сторчака
СТОРЧАКА́, присл.
Те саме, що сторч 1, 2.
Віктор сидів біля вікна, як розтягнутий дерев'яний метр теслярський, якого поставили сторчака, а він під власною вагою згинається (М. Томчаній);
Наткнувся [чоловік] на Івася, що лежав на дорозі, наткнувся, поточився і сторчака полетів через хлопця (Панас Мирний);
Біжу.., не бачу рівчака, і ось – з розгону у рівчак лечу я сторчака! (Н. Забіла).
◇ Дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т. ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т. ін.) сторчака́ (рідше стовбула́) див. дава́ти;
Става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па) див. става́ти;
(1) Сторчака́ става́ти (зво́дитися) / ста́ти (звести́ся) – те саме, що На диби́ ([на] ди́бки) става́ти (зво́дитися і т. ін.) (див. става́ти).
[Нартал:] Кубло гадюче! перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- сторчака — сторчака́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сторчака — див. сторчма Словник синонімів Вусика
- сторчака — присл. 1》 Те саме, що сторч 1), 2). 2》 Дуже швидко; стрімголов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сторчака — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм. Словник синонімів української мови
- сторчака — СТОРЧАКА́, присл. 1. Те саме, що сторч 1, 2. Віктор сидів біля вікна, як розтягнутий дерев’яний метр теслярський, якого поставили сторчака, а він під власною вагою згинається (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах
- сторчака — Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів. Словник української мови Грінченка