1. Словник української мови у 20 томах

сторіччя

СТОРІ́ЧЧЯ, я, с.

Те саме, що столі́ття.

В вісімнадцятім сторіччі, Як вікно в заморський світ, Цар Петро в цім межиріччі Місто звів (І. Нехода);

[Чубатенко:] Народ наш творить суд над російськими поміщиками, що сторіччя тримали наші кращі землі (О. Корнійчук);

Сторіччями вірменський народ оспівував безсмертну силу води (з публіц. літ.);

Не сторіччя з дня його [Т. Шевченка] смерті ми будемо відзначати, а його безсмертя, безсмертя правди, безсмертя народу! (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторіччя — Вік, століття. Словник синонімів Полюги
  2. сторіччя — сторі́ччя іменник середнього роду 100-рі́ччя Орфографічний словник української мови
  3. сторіччя — див. СТОЛІТТЯ. Словник синонімів Караванського
  4. сторіччя — див. вік Словник синонімів Вусика
  5. сторіччя — [стор’іч':а] -ч':а, р. мн. -р'іч Орфоепічний словник української мови
  6. сторіччя — -я, с. 1》 Час, період тривалістю сто років; століття, вік. 2》 Річниця, роковини чого-небудь, що відбулося або почало існувати сто років тому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сторіччя — СТОРІ́ЧЧЯ (час, період тривалістю в сто років), СТОЛІ́ТТЯ, ВІК. По частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим.. посібником для навігаторів (З. Тулуб); Сидів.. Словник синонімів української мови
  8. сторіччя — Сторі́ччя, -ччя, -ччю, -ччям; -рі́ччя, -рі́ч і -рі́ччів, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сторіччя — СТОРІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Час, період тривалістю сто років; століття, вік. В вісімнадцятім сторіччі, Як вікно в заморський світ, Цар Петро в цім межиріччі Місто звів (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах