сторічний
СТОРІ́ЧНИЙ, а, е.
Те саме, що столі́тній.
Пройшовши сторічний шлях творчих пошуків і славних звершень, .. театр щиро несе радість людям (із журн.);
Стомлений подорожній міг заспокоїти спрагу свою і відпочити біля води, в тіні сторічних горіхів (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторічний — сторі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- сторічний — див. СТОЛІТНІЙ. Словник синонімів Караванського
- сторічний — -а, -е. 1》 Який триває сто років. Сторічна війна. || Віком у сто років. Сторічна бабуся. 2》 Який живе, триває і т. ін. близько ста або понад сто років. || Який росте близько ста або понад сто років (про ліс, окремі дерева і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сторічний — СТОРІ́ЧНИЙ, СТОЛІ́ТНІЙ, ВІКОВИ́Й. Сторічна війна; Столітній дід; Віковий ювілей. Словник синонімів української мови
- сторічний — Сторі́чний, -на, -це Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сторічний — СТОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який триває сто років. Пройшовши сторічний шлях творчих пошуків і славних звершень,.. театр щиро несе радість радянським людям (Мист., 6, 1967, 12); Сторічна війна; // Віком сто років. Сторічна бабуся. 2. Який живе, триває і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- сторічний — Сторічний, -а, -е Столѣтній. Желех. Словник української мови Грінченка