1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сторічний

сторі́чний

-а, -е.

1》 Який триває сто років. Сторічна війна.

|| Віком у сто років. Сторічна бабуся.

2》 Який живе, триває і т. ін. близько ста або понад сто років.

|| Який росте близько ста або понад сто років (про ліс, окремі дерева і т. ін.).

|| Пов'язаний з чим-небудь, що відбувалося дуже багато років тому. Сторічна давнина.

3》 Стос. до часу, періоду тривалістю сто років.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторічний — сторі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сторічний — див. СТОЛІТНІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. сторічний — СТОРІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що столі́тній. Пройшовши сторічний шлях творчих пошуків і славних звершень, .. театр щиро несе радість людям (із журн.); Стомлений подорожній міг заспокоїти спрагу свою і відпочити біля води, в тіні сторічних горіхів (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. сторічний — СТОРІ́ЧНИЙ, СТОЛІ́ТНІЙ, ВІКОВИ́Й. Сторічна війна; Столітній дід; Віковий ювілей. Словник синонімів української мови
  5. сторічний — Сторі́чний, -на, -це Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сторічний — СТОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який триває сто років. Пройшовши сторічний шлях творчих пошуків і славних звершень,.. театр щиро несе радість радянським людям (Мист., 6, 1967, 12); Сторічна війна; // Віком сто років. Сторічна бабуся. 2. Який живе, триває і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. сторічний — Сторічний, -а, -е Столѣтній. Желех. Словник української мови Грінченка