стота
СТО́ТА, и, ж., заст.
Істота.
* Образно. Мова – така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стота — -и, ж., заст. Істота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стота — СТО́ТА, и, ж., заст. Істота. *Образно. Мова — така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Мирний, V, 1955, 307). ◊ Сто́ту здава́ти (зда́ти) див. здава́ти. Словник української мови в 11 томах
- стота — Стота, -ти ж. = істота. Словник української мови Грінченка