стота

СТО́ТА, и, ж., заст.

Істота.

* Образно. Мова – така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стота — -и, ж., заст. Істота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стота — СТО́ТА, и, ж., заст. Істота. *Образно. Мова — така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Мирний, V, 1955, 307). ◊ Сто́ту здава́ти (зда́ти) див. здава́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. стота — Стота, -ти ж. = істота. Словник української мови Грінченка