1. Словник української мови у 20 томах

стосунок

СТОСУ́НОК, нку, ч.

1. тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування.

– Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? – .. спитав Софію один з кредиторів (Леся Українка);

Особисті, приятельські стосунки зв'язували українського композитора [М. В. Лисенка] з Чайковським (М. Рильський);

Без правильного мислення, яке здійснюється за допомогою мови, людина не могла б ні працювати, ні мати стосунки з іншими людьми (з навч. літ.);

// рідко. Відносини, зносини між країнами, товариствами і т. ін.

У постійних стосунках з Київською Руссю в XII ст. перебувало Закавказзя (з навч. літ.).

2. тільки одн., рідко. Причетність, відношення до чого-небудь; зв'язок із чимсь.

Ми раз у раз говоримо про народність і національність мистецтва та літератури і стосунок народності та національності до світового інтернаціонального руху... (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стосунок — стосу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стосунок — Причетність, відношення; мн. СТОСУНКИ, зносини, зв'язки, відносини, взаємини, взаємовідносини. Словник синонімів Караванського
  3. стосунок — [стоусунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. стосунок — -нку, ч. 1》 тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. З'ясовувати стосунки — тим або іншим чином (частіше в розмові) уточнювати суть непорозумінь, розбіжностей і т. ін., що виникли між ким-, чим-небудь. 2》 тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стосунок — ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І. Словник синонімів української мови
  6. стосунок — Стосу́нок, -нку; -су́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стосунок — СТОСУ́НОК, нку, ч. 1. тільки мн. Зв’язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. — Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? — ..спитав Софію один з кредиторів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. стосунок — Стосунок, -нку м. Отношеніе. Словник української мови Грінченка