стосунок
СТОСУ́НОК, нку, ч.
1. тільки мн. Зв’язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування.
— Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? — ..спитав Софію один з кредиторів (Л. Укр., III, 1952, 515);
Особисті, приятельські стосунки зв’язували українського композитора [М. В. Лисенка] з Чайковським (Рильський, III, 1956, 351);
Без правильного мислення, яке здійснюється за допомогою мови, людина не могла б ні працювати, ні мати стосунків з іншими людьми (Логіка, 1953, 3);
// рідко. Відносини, зносини між країнами, товариствами і т. ін.
У постійних стосунках з Київською Руссю в XII ст. перебувало Закавказзя (Іст. СРСР, І, 1956, 68);
Братні стосунки російської та української культур були особливо плідними в подоланні різноманітних труднощів у культурному будівництві (Ком. Укр., 5, 1967, 79).
◊ Вступа́ти (вступи́ти) в роди́нні стосу́нки див. вступа́ти¹.
2. тільки одн., рідко. Причетність, відношення до чого-небудь; зв’язок із чимсь.
Ми раз у раз говоримо про народність і національність мистецтва та літератури і стосунок народності та національності до світового інтернаціонального руху трудящих (Рильський, Веч. розмови, 1964, 77).
Значення в інших словниках
- стосунок — стосу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стосунок — Причетність, відношення; мн. СТОСУНКИ, зносини, зв'язки, відносини, взаємини, взаємовідносини. Словник синонімів Караванського
- стосунок — [стоусунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- стосунок — СТОСУ́НОК, нку, ч. 1. тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. – Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? – .. Словник української мови у 20 томах
- стосунок — -нку, ч. 1》 тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. З'ясовувати стосунки — тим або іншим чином (частіше в розмові) уточнювати суть непорозумінь, розбіжностей і т. ін., що виникли між ким-, чим-небудь. 2》 тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стосунок — ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І. Словник синонімів української мови
- стосунок — Стосу́нок, -нку; -су́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стосунок — Стосунок, -нку м. Отношеніе. Словник української мови Грінченка