1. Словник української мови у 20 томах

стоустий

СТОУ́СТИЙ, СТОВУ́СТИЙ, а, е, поет.

Який має сто або багато уст.

Нудьга мене гризе, мов гадина стоуста (А. Кримський);

// Який поширюється великою кількістю людей.

Стоуста чутка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоустий — стоу́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стоустий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  3. стоустий — стовустий, -а, -е, поет. Який має сто чи багато уст. || Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стоустий — СТОУ́СТИЙ, а, е, поет. Який має сто або багато уст. Нудьга мене гризе, мов гадина стоуста (Крим., Вибр., 1965, 48); // Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка. Словник української мови в 11 томах