стоустий
стоу́стий
стовустий, -а, -е, поет.
Який має сто чи багато уст.
|| Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоустий — стоу́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- стоустий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
- стоустий — СТОУ́СТИЙ, СТОВУ́СТИЙ, а, е, поет. Який має сто або багато уст. Нудьга мене гризе, мов гадина стоуста (А. Кримський); // Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка. Словник української мови у 20 томах
- стоустий — СТОУ́СТИЙ, а, е, поет. Який має сто або багато уст. Нудьга мене гризе, мов гадина стоуста (Крим., Вибр., 1965, 48); // Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка. Словник української мови в 11 томах