стоязикий
СТОЯЗИ́КИЙ, а, е, поет.
Який має багато язиків.
Над полум'ям червоним стоязиким Вже лагодить [солдат] похідний казанок (І. Нехода);
// Утворений багатьма голосами, звуками (про галас, гомін і т. ін.).
Природи гомін стоязикий Заполонив поля, гаї... (П. Дорошко);
// Різномовний.
В гомінливий, стоязикий порт Нас .. море принесло широке (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоязикий — стоязи́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- стоязикий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
- стоязикий — -а, -е, поет. Який має багато язиків. || Утворений багатьма голосами, звуками (про галас, гомін і т. ін.). || Різномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоязикий — СТОЯЗИ́КИЙ, а, е, поет. Який має багато язиків. Над полум’ям червоним стоязиким Вже лагодить [солдат] похідний казанок (Нех., Під.. зорею, 1950, 135); // Утворений багатьма голосами, звуками (про галас, гомін і т. ін.). Словник української мови в 11 томах