1. Словник української мови в 11 томах

стоязикий

СТОЯЗИ́КИЙ, а, е, поет. Який має багато язиків.

Над полум’ям червоним стоязиким Вже лагодить [солдат] похідний казанок (Нех., Під.. зорею, 1950, 135);

// Утворений багатьма голосами, звуками (про галас, гомін і т. ін.).

Природи гомін стоязикий Заполонив поля, гаї… (Дор., Тобі, народе.., 1959, 42);

// Різномовний.

В гомінливий, стоязикий порт Нас.. море принесло широке (Рильський, II, 1960, 19);

Розкуються народи І побратаються в вольній сім’ї стоязикій (Забашта, Пісня.., 1961, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоязикий — стоязи́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стоязикий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  3. стоязикий — СТОЯЗИ́КИЙ, а, е, поет. Який має багато язиків. Над полум'ям червоним стоязиким Вже лагодить [солдат] похідний казанок (І. Нехода); // Утворений багатьма голосами, звуками (про галас, гомін і т. ін.). Природи гомін стоязикий Заполонив поля, гаї... (П. Словник української мови у 20 томах
  4. стоязикий — -а, -е, поет. Який має багато язиків. || Утворений багатьма голосами, звуками (про галас, гомін і т. ін.). || Різномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови