сточуватися
СТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док.
1. Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін.
Сточується в грунті залізне рало (Зеров, Вибр., 1966, 366);
Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу (В’язання.., 1957, 5).
2. тільки недок. Пас. до сто́чувати¹.
СТО́ЧУВАТИСЯ², ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док.
1. Повільно витікати, виливатися звідки-небудь (про рідину).
2. діал. Скочуватися.
Тихо-тихо падав той горох [роса] на трави, на листки, на квітки,.. сточуючись у глибину їх барвистих чашечок (Фр., VII, 1951, 143).
3. тільки недок. Пас. до сто́чувати².
СТО́ЧУВАТИСЯ³, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док.
1. Скріплюватися, з’єднуватися одно з одним, утворюючи одне ціле (про деталі, кінці і т. ін.).
*Образно. Знайома мелодія пісні, мов тонка нитка, все снується, обривається, сточується і знову снується далі (Кол., Терен.., 1959, 21).
2. тільки недок. Пас. до сто́чувати³.
СТО́ЧУВАТИСЯ⁴, ується, недок., розм., рідко. Пас. до сто́чувати⁴.
Значення в інших словниках
- сточуватися — сто́чуватися 1 дієслово недоконаного виду затуплятися; втрачати первісну форму сто́чуватися 2 дієслово недоконаного виду повільно витікати сто́чуватися 3 дієслово недоконаного виду скріплюватися сто́чуватися 4 дієслово недоконаного виду повертатися назад рідко Орфографічний словник української мови
- сточуватися — СТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док. 1. Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Сточується в ґрунті залізне рало (М. Словник української мови у 20 томах
- сточуватися — I -ується, недок., сточитися, сточиться, док. 1》 Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до сточувати I. II -ується, недок., сточитися, сточиться, док. Великий тлумачний словник сучасної мови