1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сточуватися

сто́чуватися

I -ується, недок., сточитися, сточиться, док.

1》 Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін.

2》 тільки недок. Пас. до сточувати I.

II -ується, недок., сточитися, сточиться, док.

1》 Повільно витікати, виливатися звідки-небудь (про рідину).

2》 діал. Скочуватися.

3》 тільки недок. Пас. до сточувати II.

III -ується, недок., сточитися, сточиться, док.

1》 Скріплюватися, з'єднуватися одне з одним, утворюючи одне ціле (про деталі, кінці і т. ін.).

2》 тільки недок. Пас. до сточувати III.

IV -ується, недок., розм., рідко.

Пас. до сточувати IV.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сточуватися — сто́чуватися 1 дієслово недоконаного виду затуплятися; втрачати первісну форму сто́чуватися 2 дієслово недоконаного виду повільно витікати сто́чуватися 3 дієслово недоконаного виду скріплюватися сто́чуватися 4 дієслово недоконаного виду повертатися назад рідко Орфографічний словник української мови
  2. сточуватися — СТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док. 1. Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Сточується в ґрунті залізне рало (М. Словник української мови у 20 томах
  3. сточуватися — СТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док. 1. Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Сточується в грунті залізне рало (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах