стояк
СТОЯ́К, а́, ч.
1. Вертикальний брус, стовп, який служить опорою для чого-небудь, у якійсь споруді.
Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (Донч., Шахта.., 1949, 57);
Під тентом прив’язаний [гамак] до двох стояків, що підпирають капітанську рубку (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 4);
Для підтримання даху в теплицях ставлять стояки (Овоч., 1956, 139);
// Пристрій для підтримання та зберігання яких-небудь предметів у стоячому положенні.
— Тату, — сказав він, — давайте усі свердла внесемо з комори в сіни та тут і поставимо з цілим стояком (Кучер, Трудна любов, 1960, 318).
2. Вертикальна труба в якій-небудь споруді, якомусь пристрої і т. ін., яка служить підпорою або елементом з’єднання чогось.
Гідравлічний стояк складається з циліндра, поршня із штоком, ручного насоса подвійної дії, перепускного і запобіжного клапанів (Нова техн. і технол.., 1961, 54);
Пиляльна рамка як основний робочий механізм складається з двох трубчастих стальних стояків і двох поперечин (Стол.-буд. справа, 1957, 60).
Значення в інших словниках
- стояк — стоя́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стояк — СТОЯ́К, а́, ч. 1. Вертикальний брус, стовп, який служить опорою для чого-небудь, у якійсь споруді. Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (О. Словник української мови у 20 томах
- стояк — ч. 1. -а. Пеніс в ерегованому стані. Досить нервове заняття — говорити з кимось, чий член бачив у деталях. Я бачила його пру тень у деталях. Вона сказала мені, що мій стояк був три метри завдовжки (Єва). 2. -у. Ерекція. Словник сучасного українського сленгу
- стояк — -а, ч. 1》 Вертикальний брус, стовп, який служить опорою для чого-небудь, у якійсь споруді. || Пристрій для підтримання та зберігання яких-небудь предметів у стоячому положенні. 2》 Вертикальна труба в якій-небудь споруді, якомусь пристрої і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стояк — Металевий або дерев'яний стовп; служить підпорою покрівлі гірничої виробки. Універсальний словник-енциклопедія
- стояк — ОПО́РА спец. (елемент споруди або машини для підтримання несучих конструкцій, пристроїв і т. ін.), ПІДПО́РА, СТОВП, СТОЯ́К, СТОЯ́Н розм.; БИК перев. мн. (масивні опори, на яких тримається міст); ПІ́ЛЕРС (стояк, що підтримує палубу судна). Словник синонімів української мови
- стояк — 1. Вкопана у землю товста колода (синоніми — стовп, стілець). 2. Стовп — підпора перекриття. Архітектура і монументальне мистецтво
- стояк — Стояк, -ка м. 1) Часть ткацкаго станка. см. верстат. Вас. 165. 2) Часть звіяшок (см. звіяшки). МУЕ. III. 14. Словник української мови Грінченка