страм
СТРАМ, у, ч., розм.
Те саме, що со́ром 1.
Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм (Леся Українка);
[Пріська:] Он старий пан усе пристають до мене, – і не страм їм? (Панас Мирний);
Чужа біда Панькові – сміх; Своя, ж і стид, і страм, і гріх (Л. Боровиковський);
[Кряж (Ользі):] Як себе не шкодуєш, то хоч мого імені не ганьби... Не думав, що доживу до такого сраму... колись таких, як ти... в ставку топили (М. Зарудний).
◇ Вво́дити / ввести́ в со́ром (у страм) див. вво́дити;
Набира́тися / набра́тися со́рому (ганьби́, стра́му) див. набира́тися;
(1) На страм – щоб осоромитися.
– Честі я не продам... На догану та страм Щоб козак себе мусів [мусив] наймати? (П. Грабовський);
Ні (і) стида́, ні (й) стра́му нема́є (нема́) див. стид;
Со́рому (сорома́, стра́му) нема́є (нема́) див. нема́;
Стра́му нано́сити див. нано́сити;
Стра́му нароби́ти див. наро́блювати.
Значення в інших словниках
- страм — страм іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- страм — Сором, сорома, соромота, осорома, сором'язність, сором'язливість, ганьба, ганебність, див. срам Словник чужослів Павло Штепа
- страм — -у, ч., розм. Те саме, що сором 1-4). Набиратися страму. На страм — щоб осоромитися. Ні (і) стида, ні (й) страму немає (нема) в кого — хто-небудь дуже безсоромний. Страму наносити — осоромлювати кого-небудь. Страму наробити кому — осоромити, знеславити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страм — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
- страм — СТРАМ, у, ч., розм. Те саме, що со́ром 1-4. Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм (Л. Укр., І, 1951, 277); [Пріська:] Он старий пан усе пристають до мене, — і не страм їм?... Словник української мови в 11 томах