странниця
СТРА́ННИЦЯ, і, ж., заст.
Жін. до стра́нник.
– Зосю! – гукнув він до жінки, – глянь лиш, які опудала лізуть до нас у хату. Чи не черниці які або странниці-прохачки? (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- странниця — стра́нниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- странниця — -і, заст. Жін. до странник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- странниця — СТРА́ННИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до стра́нник. — Зосю! — гукнув він до жінки, — глянь лиш, які опудала лізуть до нас у хату. Чи не черниці які або странниці-прохачки? (Н.-Лев., І, 1956, 313). Словник української мови в 11 томах