страхати

СТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого і без прям. дод.

1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати.

Хрипить Терентій і з усієї сили б'є невідомого чоботом у груди. У того під роздертою сорочкою починає розходитись чорна пляма, вона теж страхає Терентія (М. Стельмах);

// Із погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; загрожувати.

Становий з посередником вийшли з волості; стали на громаду гримати, далі страхати (Панас Мирний);

Дошкуляв він рибалкам, залякував бакенщиків. Як тільки хто вловить риби, він тут як тут. Кричить, страхає, нагаєм шмагає і тягне собі рибу (А. Хижняк);

// Робити загрозливий жест.

Схилився [Коля] до самого уха й страхає пальчиком. – Цить, Петько! (С. Васильченко).

2. ким, чим або із спол. що. Викликати почуття занепокоєння, тривоги; залякувати.

– Ну вже, ну! Годі тобі! Сама на себе лиха не закликай. – Ви усі мене тим лихом страхаєте, як вовком! (Марко Вовчок);

Три доби Галинка страхала всіх своїм надривним кашлем (С. Журахович);

Їй довелося городити Якову різні билиці й небилиці, навіть Романом страхати (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхати — страха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. страхати — Страшити, лякати, завдавати <�наганяти> страху, наганяти холоду. Словник синонімів Караванського
  3. страхати — див. грозити; лякати Словник синонімів Вусика
  4. страхати — Своїх не страхай, а наші і так не бояться. Іронічно до того, хто хоче когось налякати. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. страхати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. || Із погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; загрожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. страхати — ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИ розм. — Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти. Словник синонімів української мови
  7. страхати — СТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. Хрипить Терентій і з усієї сили б’є невідомого чоботом у груди. Словник української мови в 11 томах
  8. страхати — Страха́ти, -ха́ю, -єш гл. Пугать, устрашать. Ми будемо своїх жінок страхати, діток зупиняти. Дума. Словник української мови Грінченка