страхати
СТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка.
1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати.
Хрипить Терентій і з усієї сили б’є невідомого чоботом у груди. У того під роздертою сорочкою починає розходитись чорна пляма, вона теж страхає Терентія (Стельмах, І, 1962, 500);
// Із погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; загрожувати.
Становий з посередником вийшли з волості; стали на громаду гримати, далі страхати (Мирний, І, 1949, 304);
Дошкуляв він рибалкам, залякував бакенщиків. Як тільки хто вловить риби, він тут як тут. Кричить, страхає, нагаєм шмагає і тягне собі рибу (Хижняк, Тамара, 1959, 94);
// Робити загрозливий жест.
Схилився [Коля] до самого уха й страхає пальчиком. — Цить, Петько! (Вас., І, І959, 216).
2. ким, чим або із спол. що. Викликати почуття занепокоєння, тривоги; залякувати.
— Ну вже, ну! Годі тобі! Сама на себе лиха не закликай. — Ви усі мене тим лихом страхаєте, як вовком! (Вовчок, І, 1955, 187);
Три доби Галинка страхала всіх своїм надривним кашлем (Жур., Звич. турботи, 1960, 220);
Їй довелося городити Якову різні билиці й небилиці, навіть Романом страхати (Стельмах, І, 1962, 527).
Значення в інших словниках
- страхати — страха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- страхати — Страшити, лякати, завдавати <�наганяти> страху, наганяти холоду. Словник синонімів Караванського
- страхати — див. грозити; лякати Словник синонімів Вусика
- страхати — СТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого і без прям. дод. 1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. Хрипить Терентій і з усієї сили б'є невідомого чоботом у груди. Словник української мови у 20 томах
- страхати — Своїх не страхай, а наші і так не бояться. Іронічно до того, хто хоче когось налякати. Приповідки або українсько-народня філософія
- страхати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. || Із погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; загрожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страхати — ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИ розм. — Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти. Словник синонімів української мови
- страхати — Страха́ти, -ха́ю, -єш гл. Пугать, устрашать. Ми будемо своїх жінок страхати, діток зупиняти. Дума. Словник української мови Грінченка