страхуватися

СТРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Провадити страхування свого життя або свого майна.

– Про земські, бач, Діла зібрались [пани] рахувати: Мости де ставить, путь вести, Як від пожежі страхуватись (Панас Мирний).

2. перен. Уберігати себе від чого-небудь небажаного, неприємного.

– Ти страхуєшся на той випадок, коли голос матимуть такі, як Бронко Завадка? – Браво, .. ти майже вгадала! (Ірина Вільде);

Тричі пройшли [розвідники] вже, пересвідчились, що нікого немає, чого ще страхуватись, коли кожну хвилину може з'явитись розводящий зі зміною вартових?! (С. Голованівський).

3. Пас. до страхува́ти.