страчення
СТРА́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. стра́тити.
Хассеке Хуррем казала собі докладно оповісти про те, як топили Гассана. Й опісля кілька разів ходила на місце його страчення (О. Назарук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me