страшити
СТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кого і без дод.
1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати.
Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов);
[Медвідь:] Пани тут всі навколо тільки Сави Чалого бояться, а наш брат їх ні краплі не страшить, так вже привикли всіх вважать за бидло! (І. Карпенко-Карий);
Великий маховик з широким шківом гнав од себе вітер і, як завжди, страшив Зіньку (А. Шиян);
// Своєю незвичністю, таємничістю і т. ін. вселяти страх, тривогу, занепокоєння.
Певне, прийдеться попасти мені між акторщину [акторів] – страшить мене се, та що ж робить, може, хоч яку-небудь мою раду приймуть на увагу (Леся Українка);
Скільки оком кинеш – море!.. У чадрі воно з туману, тільки під берегом сріблом вилискує... І манить безвістю своєю, і страшить безкраєм... (Остап Вишня);
// Викликати сполох; полохати.
2. Навіювати страх, застосовуючи певні засоби.
З другого переруба кавалери раз по разу окликаються, страшать паннів [панн] то мишами, то лиликами, то жабами (І. Франко);
Яким себе не пізнавав, як поглянув на воду в цебрику: опудище [опудало], людей страшити де в лісі (С. Ковалів).
Значення в інших словниках
- страшити — страши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- страшити — Жахати, жахнути, пожахати, зіжахати, зіжахнути, позіжахати, нажахати, нажахнути, понажахати, .колошкати, нак'олошкувати, наколошкати, понаколошкувати, поколошкувати, поколошкати, сколошкувати, сколошкати, посколошкувати, лякати, залякувати, залякати... Словник чужослів Павло Штепа
- страшити — -шу, -шиш, недок., перех. і без додатка. 1》 Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. || Своєю незвичністю, таємничістю і т. ін. вселяти страх, тривогу, занепокоєння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страшити — ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИ розм. — Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти. Словник синонімів української мови
- страшити — Страши́ти, -шу́, -ши́ш, -ша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- страшити — СТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех. і без додатка. 1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. Словник української мови в 11 томах
- страшити — Страши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся. Ном. № 4402. Словник української мови Грінченка