страшити

Жахати, жахнути, пожахати, зіжахати, зіжахнути, позіжахати, нажахати, нажахнути, понажахати, .колошкати, нак'олошкувати, наколошкати, понаколошкувати, поколошкувати, поколошкати, сколошкувати, сколошкати, посколошкувати, лякати, залякувати, залякати, позалякувати, злякувати, злякати, позлякувати, налякувати, налякати, поналякувати, перелякувати, перелякати, поперелякувати, подякувати, полякати, улякувати, улякати, повлякувати, полохати, виполохувати, виполохати, повиполохувати, наполохувати, наполохати, понаполохувати, переполохувати, вереполохати, попереполохувати, пополохувати, пополохати, сполохувати, сполохати, посполохувати, пудити, запуджувати, залудити, позапуджувати, напуджувати, напудити, понапуджувати, перелуджувати, перепудити, поперепуджувати, попуджувати, полудити, спуджувати, спудити, поспуджувати, харапудити, захарапуджувати, захарапудити, позахарапуджувати, нахарапуджувати, нахарапудити, понахарапуджувати, схарапуджувати, схарапудити, посхарапуджувати, див. тероризувати, боязнь, острашка, пристрашка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страшити — страши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. страшити — СТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кого і без дод. 1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. Словник української мови у 20 томах
  3. страшити — -шу, -шиш, недок., перех. і без додатка. 1》 Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. || Своєю незвичністю, таємничістю і т. ін. вселяти страх, тривогу, занепокоєння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страшити — ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИ розм. — Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти. Словник синонімів української мови
  5. страшити — Страши́ти, -шу́, -ши́ш, -ша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. страшити — СТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех. і без додатка. 1. Своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликати, вселяти почуття страху, переляку; лякати. Словник української мови в 11 томах
  7. страшити — Страши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся. Ном. № 4402. Словник української мови Грінченка