стрекотання
СТРЕКОТА́ННЯ, СТРЕКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. стрекота́ти, стрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С. Скляренко);
Він довго сидів і прислухався до стрекотіння комах, до далекого відгомону міста (О. Донченко);
Раптом почулося стрекотання моторчика. За мить на мосту показався мотоцикліст (Я. Гримайло);
Степ повниться стрекотінням жаток і гуркотом комбайнів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрекотання — стрекота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- стрекотання — стрекотіння, -я, с. Дія за знач. стрекотати, стрекотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрекотання — СТРЕКОТА́ННЯ, СТРЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стрекота́ти, стрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (Скл. Словник української мови в 11 томах