1. Словник української мови у 20 томах

стрекотливий

СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який багато стрекоче, стрекотить.

Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (О. Гончар);

Дзвінка стрекотлива степова ніч.;

Таж воно [пташа] напевно стане здобиччю коли не шуліки, то стрекотливих сорок, які не від того, щоб поласувати слабшим! (Б. Антоненко-Давидович);

* Образно. Притишений гул за столами потонув у стрекотливому галасі молодиць, які кинулися вітати подругу з весіллям та виціловувати її, ніби десятиліттями не бачилися (Микола Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрекотливий — стрекотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стрекотливий — -а, -е. Який багато стрекоче, стрекотить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрекотливий — СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато стрекоче, стрекотить. Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (Гончар, III, 1959, 244). Словник української мови в 11 томах