1. Словник української мови в 11 томах

стрекотливий

СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато стрекоче, стрекотить.

Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (Гончар, III, 1959, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрекотливий — стрекотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стрекотливий — СТРЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато стрекоче, стрекотить. Слухаючи делегацію стрекотливих жінок, Іван Антонович спідлоба косився на голі почорнілі каштани (О. Гончар); Дзвінка стрекотлива степова ніч. Словник української мови у 20 томах
  3. стрекотливий — -а, -е. Який багато стрекоче, стрекотить. Великий тлумачний словник сучасної мови