стрепенутися
СТРЕПЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Сильно здригнутися всім тілом.
Гость стояв І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула І стрепенулась (Т. Шевченко);
Галя побачила чоловіка, стрепенулася, злякалася і дивилася на його цілими очима (Марко Вовчок);
Аж стрепенулася дівчина, зраділа, почувши про Романа – певне ж, він чимось допоміг людям (М. Стельмах);
Коли бувало Десь на весіллі голосно ударить Оркестр немудрий – .. Аж стрепенеться Дмитрик і біжить На скрипки голос (М. Рильський);
* Образно. Провалився козак, Стрепенувся байрак, А могила застогнала (Т. Шевченко);
// Стріпнути крилами, струснутися (про птахів).
Самовар мій невеличкий Парувать почав; Стрепенувсь [у клітці] маленький чижик І співати став! (Я. Щоголів);
Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко, і боязко проковтнуло кілька шматочків м'яса (З. Тулуб);
// Зробити у воді швидкий порух (про риб).
Риба на хвильку завмерла на воді, потім стрепенулась і зникла в глибині (М. Стельмах);
// Колихнутися, гойднутися під дією чого-небудь.
Страшенна буря зразу заревла... Дуб стрепенувсь, загув, аж листя розліталось (Л. Глібов);
Звідкись грайливо підкрався до неї [верби] вітерець, вона стрепенулась нараз і дрібно-дрібно затріпотіла (Яків Баш);
На сході посвітлішало небо, дмухнуло прохолодою, стрепенулись .. дерева (П. Кочура).
2. Вийти із стану задуми.
Дарка сиділа замислена. Юзя пождала трохи, потім обізвалась. – Про що ти думаєш, Дарко? – Дарка стрепенулась (Леся Українка);
Раптом крик сорок вирвав його із задуми. Степан стрепенувся (В. Гжицький);
// Вийти із стану млявості, нерухомості, стати жвавішим, веселішим; оживитися.
Музика вдарила, юрба стрепенулась, та не розійшлась, а тільки заходила швидше (Леся Українка);
– Ех, треба прочуматись трохи, стрепенутись! (М. Коцюбинський);
Геннадій уже не має сил стрепенутися, струсити з себе .. апатію (І. Волошин);
// Швидше забитися від хвилювання (про серце).
Моє слово тихо-сумне, Богобоязливе, Згадається – і дівоче Серце боязливе Стрепенеться, як рибонька (Т. Шевченко);
Перед вікнами несподівано з'явилась постать. У Раїси стрепенулось серце (М. Коцюбинський);
В Миколи серце радісно стрепенулось – значить, Фред повернувся (Ю. Збанацький);
// Сповнитися трепетом, хвилюванням (про душу).
– Ніхто мене так приятно [приємно] не зове, як ти. Душа у мене стрепенеться, серце заб'ється (Г. Квітка-Основ'яненко);
Гануш заспівав української пісні. Олесина душа стрепенулась, зачеплена рідними мелодіями (І. Нечуй-Левицький);
// Уривчасто зазвучати, залунати (про голос, звук).
– Ой люди!.. – розпачливо стрепенувся голос Василини. – Ой рятуйте! (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- стрепенутися — стрепену́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стрепенутися — док., стріпонутися, тріпонутися, стрепехнутися; (всім тілом) здригнутися; (- дерево) гойднутися, струсонутися; (- серце) забитися дужче. Словник синонімів Караванського
- стрепенутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Сильно здригнутися всім тілом. || Стріпнути крилами, струснутися (про птахів). || Зробити у воді швидкий порух (про риб). || Колихнутися, гойднутися під дією чого-небудь. 2》 Вийти зі стану задуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрепенутися — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- стрепенутися — Стрепену́тися, -ну́ся, -не́шся, -не́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стрепенутися — СТРЕПЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Сильно здригнутися всім тілом. Гость стояв І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула І стрепенулась (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- стрепенутися — Стрепену́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Н. Вол. у. Серце боязливе стрепенеться як рибонька. Шевч. Словник української мови Грінченка