стрепенутися

СТРЕПЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Сильно здригнутися всім тілом.

Гость стояв І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула І стрепенулась (Т. Шевченко);

Галя побачила чоловіка, стрепенулася, злякалася і дивилася на його цілими очима (Марко Вовчок);

Аж стрепенулася дівчина, зраділа, почувши про Романа – певне ж, він чимось допоміг людям (М. Стельмах);

Коли бувало Десь на весіллі голосно ударить Оркестр немудрий – .. Аж стрепенеться Дмитрик і біжить На скрипки голос (М. Рильський);

* Образно. Провалився козак, Стрепенувся байрак, А могила застогнала (Т. Шевченко);

// Стріпнути крилами, струснутися (про птахів).

Самовар мій невеличкий Парувать почав; Стрепенувсь [у клітці] маленький чижик І співати став! (Я. Щоголів);

Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко, і боязко проковтнуло кілька шматочків м'яса (З. Тулуб);

// Зробити у воді швидкий порух (про риб).

Риба на хвильку завмерла на воді, потім стрепенулась і зникла в глибині (М. Стельмах);

// Колихнутися, гойднутися під дією чого-небудь.

Страшенна буря зразу заревла... Дуб стрепенувсь, загув, аж листя розліталось (Л. Глібов);

Звідкись грайливо підкрався до неї [верби] вітерець, вона стрепенулась нараз і дрібно-дрібно затріпотіла (Яків Баш);

На сході посвітлішало небо, дмухнуло прохолодою, стрепенулись .. дерева (П. Кочура).

2. Вийти із стану задуми.

Дарка сиділа замислена. Юзя пождала трохи, потім обізвалась. – Про що ти думаєш, Дарко? – Дарка стрепенулась (Леся Українка);

Раптом крик сорок вирвав його із задуми. Степан стрепенувся (В. Гжицький);

// Вийти із стану млявості, нерухомості, стати жвавішим, веселішим; оживитися.

Музика вдарила, юрба стрепенулась, та не розійшлась, а тільки заходила швидше (Леся Українка);

– Ех, треба прочуматись трохи, стрепенутись! (М. Коцюбинський);

Геннадій уже не має сил стрепенутися, струсити з себе .. апатію (І. Волошин);

// Швидше забитися від хвилювання (про серце).

Моє слово тихо-сумне, Богобоязливе, Згадається – і дівоче Серце боязливе Стрепенеться, як рибонька (Т. Шевченко);

Перед вікнами несподівано з'явилась постать. У Раїси стрепенулось серце (М. Коцюбинський);

В Миколи серце радісно стрепенулось – значить, Фред повернувся (Ю. Збанацький);

// Сповнитися трепетом, хвилюванням (про душу).

– Ніхто мене так приятно [приємно] не зове, як ти. Душа у мене стрепенеться, серце заб'ється (Г. Квітка-Основ'яненко);

Гануш заспівав української пісні. Олесина душа стрепенулась, зачеплена рідними мелодіями (І. Нечуй-Левицький);

// Уривчасто зазвучати, залунати (про голос, звук).

– Ой люди!.. – розпачливо стрепенувся голос Василини. – Ой рятуйте! (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрепенутися — стрепену́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стрепенутися — док., стріпонутися, тріпонутися, стрепехнутися; (всім тілом) здригнутися; (- дерево) гойднутися, струсонутися; (- серце) забитися дужче. Словник синонімів Караванського
  3. стрепенутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Сильно здригнутися всім тілом. || Стріпнути крилами, струснутися (про птахів). || Зробити у воді швидкий порух (про риб). || Колихнутися, гойднутися під дією чого-небудь. 2》 Вийти зі стану задуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрепенутися — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. стрепенутися — Стрепену́тися, -ну́ся, -не́шся, -не́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стрепенутися — СТРЕПЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Сильно здригнутися всім тілом. Гость стояв І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула І стрепенулась (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. стрепенутися — Стрепену́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Н. Вол. у. Серце боязливе стрепенеться як рибонька. Шевч. Словник української мови Грінченка