стрес
СТРЕС, у, ч.
1. Стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів.
Мопассан мотивує фатальний вчинок героя його хворобливим знетямленням, стресом, психічним розладом (з наук. літ.);
За деякими даними, питома вага осіб з проявами хронічного психологічного стресу що-річно збільшується на 10 % від загальної популяції (з наук. літ.);
Холод – це стрес. Організм може з ним справлятися тільки певний час (з публіц. літ.);
// Стан рослин при різко несприятливих зовнішніх умовах.
У холодостійкого сорту перші години стресу інтенсивніше знижується вміст крохмалю, олії та розчинних цукрів (з наук. літ.).
2. техн. Зовнішня сила, що деформує об'єкт, на який вона спрямована.
3. геол. Орієнтований у певному напрямі однобічний тиск у верхніх шарах земної кори, зумовлений тектонічними рухами.
За орієнтуванням осей складок і кристалічних форм мінералів визначають напрям стресу (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- стрес — стрес іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стрес — Стійкий, емоційно негативний психологічний стан людини, що виникає у результаті фрустрації, життєвих невдач, що постійно переслідують її, і вкрай негативно позначається на її психології, поведінці і здоров’ї. англ. stress; нім. Streß m -sses, -sse; угор. stresz; рос. стресс. Словник із соціальної роботи
- стрес — У. Загальна реакція організму на дію внутрішніх або зовнішніх подразників: емоційний стрес, інформаційний стрес, психічний стрес, психологічний стрес. Навіщо мені зайві переживання, стресів у сучасному світі вистачає і без романів (В.Дрозд). Літературне слововживання
- стрес — (від англ. stress — напруження) стан напруження, страху, неспокою, які виникають у людей під впливом різних несприятливих факторів Словник іншомовних соціокультурних термінів
- стрес — -у, ч. Стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію зовнішніх або внутрішніх факторів. Емоційний стрес. Стрес-реакція — захисна реакція організму у відповідь на стресову ситуацію. Стрес-фактор — причина, що викликає стрес. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрес — (англ. stress – напруга) стан організму, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів (стресорів). С. виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій. Словник іншомовних слів Мельничука
- стрес — Стан перевантаження систем психічної і фізіологічної регуляції людини, виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів; комплекс фізіологічних і психічних реакцій у відповідь на стресогенну ситуацію. Універсальний словник-енциклопедія
- стрес — СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки.. Словник синонімів української мови
- стрес — СТРЕС, у, ч. Стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів. Словник української мови в 11 томах