стрес

(від англ. stress — напруження)

стан напруження, страху, неспокою, які виникають у людей під впливом різних несприятливих факторів

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрес — стрес іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрес — Стійкий, емоційно негативний психологічний стан людини, що виникає у результаті фрустрації, життєвих невдач, що постійно переслідують її, і вкрай негативно позначається на її психології, поведінці і здоров’ї. англ. stress; нім. Streß m -sses, -sse; угор. stresz; рос. стресс. Словник із соціальної роботи
  3. стрес — У. Загальна реакція організму на дію внутрішніх або зовнішніх подразників: емоційний стрес, інформаційний стрес, психічний стрес, психологічний стрес. Навіщо мені зайві переживання, стресів у сучасному світі вистачає і без романів (В.Дрозд). Літературне слововживання
  4. стрес — СТРЕС, у, ч. 1. Стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів. Словник української мови у 20 томах
  5. стрес — -у, ч. Стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію зовнішніх або внутрішніх факторів. Емоційний стрес. Стрес-реакція — захисна реакція організму у відповідь на стресову ситуацію. Стрес-фактор — причина, що викликає стрес. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стрес — (англ. stress – напруга) стан організму, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів (стресорів). С. виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. стрес — Стан перевантаження систем психічної і фізіологічної регуляції людини, виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів; комплекс фізіологічних і психічних реакцій у відповідь на стресогенну ситуацію. Універсальний словник-енциклопедія
  8. стрес — СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки.. Словник синонімів української мови
  9. стрес — СТРЕС, у, ч. Стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів. Словник української мови в 11 томах