1. Словник української мови у 20 томах

стрибонути

СТРИБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм.

Підсил. до стрибну́ти.

Собака на прив'язі – як не розірветься! То кинеться в один бік, то стрибоне вперед, аж вірьовка тріщить (Панас Мирний);

Становий розгорівся, стрибонув через два камені, поскобзнувся [посковзнувся] й шубовснув ногою в воду (І. Нечуй-Левицький);

Вовк теж стрибонув тоді слідом за ним, клацнув зубами, відчикрижив у Миколи шмат підошви валянка (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрибонути — стрибону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стрибонути — див. стрибати Словник синонімів Вусика
  3. стрибонути — -ну, -неш, док., однокр., розм. Підсил. до стрибнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрибонути — СТРИБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до стрибну́ти. Собака на прив’язі — як не розірветься! То кинеться в один бік, то стрибоне вперед, аж вірьовка тріщить (Мирний, III, 1954, 41); Становий розгорівся, стрибонув через два камені... Словник української мови в 11 томах
  5. стрибонути — Стрибонути, -ну, -неш гл. Сильно прыгнуть. Словник української мови Грінченка