стрибок

СТРИБО́К, бка́, ч.

1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори.

Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Григорій Тютюнник);

Вовкодав мчав вулицею вздовж огорожі, по-вовчому трохи бочкуючи [збиваючись убік], легкими і пружними стрибками (В. Козаченко);

// Таке переміщення як вид спортивної вправи.

Боротьба велась за першість з окремих видів гімнастики – з вільних рухів, стрибків, з виконання вправ на перекладині (з публіц. літ.);

Великою популярністю [в Ольвії] користувались гімнастичні змагання з бігу, стрибків, кидання диска, списа (з наук. літ.);

// Таке переміщення як фігура танцю (перев. балетного).

Мазурка й досі зберігає Ознаки давні: і стрибки, І довгі вуса, й каблуки (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

// Таке переміщення як рух певного механізму.

2. перен. Різка, нерівномірна, без плавних, поступових переходів зміна в чому-небудь, у розвитку чогось.

Досвід показує, що в процесі наукового відкриття людське мислення робить стрибок, виходить за рамки попередніх уявлень (з наук.-попул. літ.);

// Різке підвищення, збільшення чого-небудь.

В момент зіткнення із поверхнею Землі у тілі метеорита і в земних породах виникає потужна ударна хвиля – стрибок тиску, що рухається з надзвуковою швидкістю (з наук.-попул. літ.).

3. у знач. присл. стрибка́ми. Підскакуючи при переміщенні від поштовхів, коливань і т. ін.

Дерев'яний рибальський човен пливе стрибками (з наук.-попул. літ.).

4. у знач. присл. стрибко́м. Різко змінюючись.

Надпровідність полягає у тому, що при наднизьких температурах, різних для кожного металу, у них стрибком, практично до нуля, падає опір. Матеріал стає надпровідним (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Затяжни́й стрибо́к – стрибок з великої висоти з довгою затримкою розкриття парашута.

Парашутистка, розповідаючи двом письменникам про свій затяжний стрибок, раптом забула, про що розповідала, і так застигла з розведеними в повітрі руками... (П. Тичина);

(2) ?? Стрибки́ з трамплі́на;

(3) Стрибки́ у во́ду – один з водних видів спорту – стрибки з трампліна та із застосуванням акробатичних дій – стрибки з вежі.

Він [Вовка Онищенко] має другий дорослий розряд з плавання і перший дорослий розряд із стрибків у воду (В. Нестайко);

Хворому протипоказані вправи, коли доводиться затримувати дихання, наприклад, плавання під водою, стрибки у воду (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрибок — стрибо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрибок — -бка, ч. 1》 Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. || Таке переміщення як вид спортивної вправи. || Таке переміщення як фігура танцю (перев. балетного). || Таке переміщення як рух певного механізму. Затяжний стрибок. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрибок — крок упере́д, перев. у чому. Певний поступ, успіх у чому-небудь. Не поминув своєю увагою Франко і п’єси Котляревського. Дослідник розглядав їх як великий крок вперед у розвитку української драматургії (З журналу). стрибо́к упере́д. Фразеологічний словник української мови
  4. стрибок — Стрибо́к, -бка́, -ко́ві; -бки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стрибок — СТРИБО́К, бка́, ч. 1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Тют. Словник української мови в 11 томах
  6. стрибок — Стрибо́к, -бка м. Скачекъ. Словник української мови Грінченка