стрибог
СТРИБО́Г.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Стрибог — А, ч. Головний Бог вітрів у слов'ян-язичників. Пророк Стрибогів. Триніжки твої Загрузли в землю череватим грузом. (Т.1,кн.2:226). Словник поетичної мови Василя Стуса
- стрибог — -а, ч. У стародавніх слов'ян-поганців – бог повітряних стихій (атмосферних опадів, вітру і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- Стрибог — Бог із Володимирового пантеону, що його Слово о полку Ігоревім визначає дідом вітрів (Стрибожих внуків); згідно із семантикою першої частини слова (Стри) — бог вітру й водяної стихії. Універсальний словник-енциклопедія