1. Словник української мови у 20 томах

стрига

СТРИ́ГА, и, ж., розм.

Коротко обстрижена покритка.

[Відьма:] Дітей, бачся [бач], годувала Та в засік ховала. Та очіпок, се вже вранці, Клоччям вимощала, Щоб не знать було, що стрига (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрига — -и, ж., розм. Коротко обстрижена покритка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стрига — СТРИ́ГА, и, ж., розм. Коротко обстрижена покритка. [Відьма:] Дітей, бачся [бач], годувала Та в засік ховала. Та очіпок, се вже вранці, Клоччям вимощала, Щоб не знать було, що стрига (Шевч., II, 1963, 311). Словник української мови в 11 томах
  3. стрига — Стри́га, -ги об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ном. № 9281. ум. стрижка. Словник української мови Грінченка