стрига
Стри́га, -ги
об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ном. № 9281. ум. стрижка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрига — СТРИ́ГА, и, ж., розм. Коротко обстрижена покритка. [Відьма:] Дітей, бачся [бач], годувала Та в засік ховала. Та очіпок, се вже вранці, Клоччям вимощала, Щоб не знать було, що стрига (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- стрига — -и, ж., розм. Коротко обстрижена покритка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрига — СТРИ́ГА, и, ж., розм. Коротко обстрижена покритка. [Відьма:] Дітей, бачся [бач], годувала Та в засік ховала. Та очіпок, се вже вранці, Клоччям вимощала, Щоб не знать було, що стрига (Шевч., II, 1963, 311). Словник української мови в 11 томах