стригольник

СТРИГО́ЛЬНИК, а, ч., рел.

Прибічник, послідовник стригольництва.

Стригольники заперечували церковну ієрархію, таїнства священства, причащання, сповіді, хрещення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me