стригольник
СТРИГО́ЛЬНИК, а, ч., рел.
Прибічник, послідовник стригольництва.
Стригольники заперечували церковну ієрархію, таїнства священства, причащання, сповіді, хрещення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me