стригольництво

СТРИГО́ЛЬНИЦТВО, а, с., рел.

Єресь XIV–XV ст., поширена в Новгороді та Пскові, прибічники якої заперечували церковну ієрархію, чернецтво, окремі релігійні догмати.

Ідеалом для стригольництва була апостольська церква (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стригольництво — -а, с. Антицерковний і антифеодальний рух у Новгороді та Пскові у другій пол. 14 – поч. 15 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови