стрижений

СТРИ́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до стри́гти 1.

Лице старого, здорове, з .. коротко стриженими вусами і давно неголеною, стернистою, білою, як сметана, бородою, виявляло сліди більшого духового життя (І. Франко);

На порозі з'являється босоногий, з довгим, як диня, обличчям підліток в подертому картузі, з-під якого стирчить жмутками давно не стрижене волосся (М. Стельмах);

Він був стрижений під машинку, кремезний і туго затягнутий у військовий кітель (П. Панч);

Обличчя майора пойняте жовтизною, а сивий їжак стриженої боксом голови надає йому якоїсь колючості (О. Гончар);

За високою скелею плавали пишні лебеді; по зеленому, рівнесенько стриженому дерні похожали [походжали] пави та павичі (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. прикм.

Соня шалено заляскала руками: як од бурі, затіпалися на голові в неї стрижені патли (С. Васильченко);

Розгладить [Гордій] щітки жовтих од тютюнового диму стрижених вусів, махне рукою (Л. Юхвід);

Якийсь стрижений боєць у шинелі з піднятим коміром уже приклав банку [з водою] до рота (О. Гончар);

Трохи далі сидить хлопчик із стриженою головою й чорними маленькими очима (В. Собко);

Тут [у залі] десь мала бути стрижена дівчина – машиністка штабу (Ю. Яновський);

Слухняна трава рівними покосами лягала по стрижених луках, – і скоро вся ділянка вкрилася .. зигзагами світло-зелених покосів (Г. Хоткевич);

За вікном квадрати зеленої бавовни. Арики і арички, втиснуті в зелень стриженої шовковиці, полоскали ті квадрати журливим гомоном прозорої води (Іван Ле);

// у знач. ім. стри́жена, ної, ж.

(1) Стри́жений (остри́жений) під макі́тру (макі́трою) – острижений кружком.

Стрижені під макітру хлоп'яки місили глину (О. Ільченко);

Макітрою кругом острижена голова [в Якима], потовщали трохи зрижілі гнуті донизу вуса (Іван Ле).

◇ (2) Стри́жений (остри́жений) в стіжо́к – стрижений кружком.

На покуті, під божницею, розсівся Плачинда. На його стриженому в стіжок волоссі цятками і короткими смужками масно виблискує олива (М. Стельмах).