стрижений
СТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стри́гти 1.
Лице старого, здорове, з.. коротко стриженими вусами і давно неголеною, стернистою, білою, як сметана, бородою, виявляло сліди більшого духового життя (Фр., IV, 1950, 243);
На порозі з’являється босоногий, з довгим, як диня, обличчям підліток в подертому картузі, з-під якого стирчить жмутками давно не стрижене волосся (Стельмах, II, 1962, 122);
Він був стрижений під машинку, кремезний і туго затягнутий у військовий кітель (Панч, Ерік.., 1950, 67);
Обличчя майора пойняте жовтизною, а сивий їжак стриженої боксом голови надає йому якоїсь колючості (Гончар, Тронка, 1963, 158);
За високою скелею плавали пишні лебеді; по зеленому, рівнесенько стриженому дерні похожали [походжали] пави та павичі (Н.-Лев., І, 1956, 163);
// У знач. прикм.
Соня шалено заляскала руками: як од бурі, затіпалися на голові в неї стрижені патли (Вас., II, 1959, 194);
Розгладить [Гордій] щітки жовтих од тютюнового диму стрижених вусів, махне рукою (Юхвід, Оля, 1959, 39);
Якийсь стрижений боєць у шинелі з піднятим коміром уже приклав банку [з водою] до рота (Гончар, III, 1959, 160);
Трохи далі сидить хлопчик із стриженою головою й чорними маленькими очима (Собко, Скеля.., 1961, 27);
Тут [у залі] десь мала бути стрижена дівчина — машиністка штабу (Ю. Янов., І, 1958, 91);
Слухняна трава рівними покосами лягала по стрижених луках, — і скоро вся ділянка вкрилася.. зигзагами світло-зелених покосів (Хотк., І, 1966, 94);
За вікном квадрати зеленої бавовни. Арики й арички, втиснуті в зелень стриженої шовковиці, полоскали ті квадрати журливим гомоном прозорої води (Ле, Міжгір’я, 1953, 56);
// у знач. ім. стри́жена, ної, ж.: а) про жінку з коротко підстриженим волоссям.
— Добридень вам. Поважно озирнулися [жінки]. Суворо, гостро, з потайним докором глянули всі враз на стрижену (Кач., II, 1958, 46);
б) (заст., зневажл.) коротко обстрижена покритка.
Була чутка, що стрижену В Умані водили По улицях — украла щось… Потім утопилась (Шевч., II, 1953, 53).
Стри́жений під макі́тру (макі́трою) див. макі́тра.
Значення в інших словниках
- стрижений — стри́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стрижений — див. безволосий Словник синонімів Вусика
- стрижений — [стрижеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- стрижений — СТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стри́гти 1. Лице старого, здорове, з .. коротко стриженими вусами і давно неголеною, стернистою, білою, як сметана, бородою, виявляло сліди більшого духового життя (І. Словник української мови у 20 томах
- стрижений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стригти 1). || у знач. прикм. || у знач. ім. стрижена, -ної, ж.: а) про жінку з коротко підстриженим волоссям; б) (заст., зневажл.) коротко обстрижена покритка. Стрижений під макітру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрижений — Стри́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)