стромляти
СТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СТРОМИ́ТИ, стромлю́, стро́миш; мн. стро́млять; док., кого, що.
1. у що, між що. Втикати, всовувати що-небудь у щось, між щось.
Не стромляй пальці між двері, бо прищикнуть (прислів'я);
– Ой боже мій..! – крикнула Кайдашиха, глянувши на Мелашку, – тепер про мене стромляй руку в лемішку та й мішай (І. Нечуй-Левицький);
Олексій Максимович машинально виймає цигарку, запалює її і майже відразу ж починає стромляти в рот другу (Яків Баш);
– Вранці дим курить із скирти Дороша! Стромиш руку – гаряча солома. Спарюється (К. Гордієнко);
* Образно. – Коли королеві скучно, що він мав робити? – запитує Михай і стромляє в обличчя маршала свої пусті водянисті очі (М. Чабанівський).
2. за що. Засовувати, закладати що-небудь за щось.
Він надівав чорного шкіряного кашкета.., за пояс стромляв дві білих гранати без капсулів і в руки брав жовтого портфеля невідомо з чим (Ю. Яновський);
Годиною пізніше він уже господарював у роті .. Стромляв пальці кожному за ремінь, шарпав до себе та визначав, чи досить туго підперезані орли (О. Гончар).
3. за що. Настромлювати, насаджувати когось, щось на що-небудь.
За Дніпром, де ще не так давно .. гетьман Миколай Потоцький та Самійло Лащ вкупі з Вишневецьким обставляли шляхи шибеницями та залізними палями, стромляли, на ті палі козаків та хлопів, вже настала воля (І. Нечуй-Левицький);
Оббілувавши оленів і потрух увесь повиймавши, Тут вирізають [троянці] шматки соковиті, стромляють на рожна (М. Зеров).
◇ (1) Стромля́ти [свого́] но́са куди – втручатися в що-небудь.
– Він скрізь завше стромляє носа не в своє діло (С. Васильченко);
– Не люблю, як ото баби стромляють, де не слід їм, свого носа... (Я. Качура);
(2) Стромля́ти ши́ю в за́шморг (в ярмо́) – потрапляти у скрутне, складне становище, ставлячи себе в несприятливі умови.
– Людей я, Тарасе Демидовичу, знаю, зуби на їх [них] проїв. Це вам не Тит Назарович .. Добровільно ніхто шиї в зашморг не стромляє (Ю. Збанацький);
– Який, справді, в заробітчанина вибір? Як не в Харитоненка, так в Кеніга треба стромляти шию в ярмо (К. Гордієнко).
Значення в інших словниках
- стромляти — стромля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стромляти — (у що) пхати, втикати, встромляти, всувати; (за пояс) затикати, засувати, застромляти; (на палю) саджати, настромлювати. Словник синонімів Караванського
- стромляти — див. колоти; устромляти Словник синонімів Вусика
- стромляти — -яю, -яєш, недок., стромити, стромлю, стромиш; мн. стромлять; док., перех. 1》 у що, між чим.Втикати, всовувати що-небудь у щось, між чимось. Стромляти [свого] носа куди — втручатися в що-небудь. 2》 за що. Засовувати, закладати що-небудь за щось. 3》 на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стромляти — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови
- стромляти — СТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СТРОМИ́ТИ, стромлю́, стро́миш; мн. стро́млять; док., перех. 1. у що, між що. Втикати, всовувати що-небудь у щось, між щось. Не стромляй пальці між двері, бо прищикнуть (Укр.. присл.., 1963, 335); — Ой боже мій..!... Словник української мови в 11 томах
- стромляти — Стромля́ти, -ля́ю, -єш гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. І. 103. Словник української мови Грінченка