стромляти

СТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СТРОМИ́ТИ, стромлю́, стро́миш; мн. стро́млять; док., перех.

1. у що, між що. Втикати, всовувати що-небудь у щось, між щось.

Не стромляй пальці між двері, бо прищикнуть (Укр.. присл.., 1963, 335);

— Ой боже мій..! — крикнула Кайдашиха, глянувши на Мелашку, — тепер про мене стромляй руку в лемішку та й мішай (Н.-Лев., II, 1956, 324);

Олексій Максимович машинально виймає цигарку, запалює її і майже відразу ж починає стромляти в рот другу (Баш, На землі.., 1957, 22);

— Вранці дим курить із скирти Дороша! Стромиш руку — гаряча солома. Спарюється (Горд., Дівчина.., 1954, 237);

*Образно. — Коли королеві скучно, що він мав робити? — запитує Михай і стромляє в обличчя маршала свої пусті водянисті очі (Чаб., Балкан. весна, 1960, 227).

◊ Стромля́ти [свого́] но́са куди — втручатися в що-небудь.

— Він скрізь завше стромляє носа не в своє діло (Вас., IV, 1960, 22);

— Не люблю, як ото баби стромляють, де не слід їм, свого носа… (Кач., II, 1958, 54);

Стромля́ти ши́ю в за́шморг (ярмо́ і т. ін.) ставити себе в несприятливі умови.

— Людей я, Тарасе Демидовичу, знаю, зуби на їх проїв. Це вам не Тит Назарович.. Добровільно ніхто шиї в зашморг не стромляє (Збан., Малин. дзвін, 1958, 292);

Який, справді, в заробітчанина вибір? Як не в Харитоненка, так в Кеніга треба стромляти шию в ярмо (Горд., Заробітчани, 1949, 31).

2. за що. Засовувати, закладати що-небудь за щось.

Він надівав чорного шкіряного кашкета.., за пояс стромляв дві білих гранати без капсулів і в руки брав жовтого портфеля невідомо з чим (Ю. Янов., І, 1958, 121);

Годиною пізніше він уже господарював у роті.. Стромляв пальці кожному за ремінь, шарпав до себе та визначав, чи досить туго підперезані орли (Гончар, III, 1959, 326).

3. за що. Настромлювати, насаджувати когось, щось на що-небудь.

За Дніпром, де ще не так давно.. гетьман Миколай Потоцький та Самійло Лащ вкупі з Вишневецьким обставляли шляхи шибеницями та залізними палями, стромляли, на ті палі козаків та хлопів, вже настала воля (Н.-Лев., VII, 1966, 164);

Оббілувавши оленів і потрух увесь повиймавши, Тут вирізають [троянці] шматки соковиті, стромляють на рожна (Зеров, Вибр., 1966, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стромляти — стромля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стромляти — (у що) пхати, втикати, встромляти, всувати; (за пояс) затикати, засувати, застромляти; (на палю) саджати, настромлювати. Словник синонімів Караванського
  3. стромляти — див. колоти; устромляти Словник синонімів Вусика
  4. стромляти — СТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СТРОМИ́ТИ, стромлю́, стро́миш; мн. стро́млять; док., кого, що. 1. у що, між що. Втикати, всовувати що-небудь у щось, між щось. Не стромляй пальці між двері, бо прищикнуть (прислів'я); – Ой боже мій..!... Словник української мови у 20 томах
  5. стромляти — -яю, -яєш, недок., стромити, стромлю, стромиш; мн. стромлять; док., перех. 1》 у що, між чим.Втикати, всовувати що-небудь у щось, між чимось. Стромляти [свого] носа куди — втручатися в що-небудь. 2》 за що. Засовувати, закладати що-небудь за щось. 3》 на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стромляти — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови
  7. стромляти — Стромля́ти, -ля́ю, -єш гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. І. 103. Словник української мови Грінченка