струмообмежувач

СТРУМООБМЕ́ЖУВАЧ, а, ч., техн.

Низковольтний електричний апарат, який автоматично відключає на кілька хвилин контрольовану ним установку в разі надмірного зростання струму, що споживається.

Тепловий струмообмежувач.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струмообмежувач — струмообме́жувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови