струмок
СТРУМО́К, мка́, ч.
1. Невеликий потік, утворений з снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню.
Край села .. біг поміж волоських горіхів струмок (М. Коцюбинський);
Промені теплі зігріли Землю, і сніг розтає уже білий: От полилися струмки по землі (Б. Грінченко);
Тут протікав вузький струмок з чистою водою, а над ним шуміли розлогі верби й сизі кущі лоз (А. Шиян);
Впала крапля, і друга, і враз народився струмок (Л. Первомайський);
Вони зупинилися .. і майже поруч із пам'ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (З. Тулуб);
* Образно. Дядя Остап перелічив дітей, по парах, і марш! У ворота широкі так і полився дитячий струмок із шумом (А. Головко);
* У порівн. – Життя в нього ще, як струмок, чисте (О. Гончар).
2. Взагалі вузький потік якої-небудь рідини.
Ридання перервало йому мову, а сльози .. поллялися струмком (І. Франко);
Струмок крові залляв його одяг, шабля випала, з рук... (З. Тулуб);
Світле молоко ж Впаде струмками в цинкові дійниці (А. Малишко);
* Образно. Побачивши свічники, пані учиняє радісний переполох; на її шиї оживає перловий струмок намиста (М. Стельмах);
// Вузький потік або неширока смужка повітря, світла і т. ін., що поширюється, спрямовується, проникає куди-небудь.
З вікон кав'ярень .. струмки синього диму повзли, як змії (М. Коцюбинський);
Свіжий струмок ароматного повітря повіяв у барак (Г. Коцюба);
Щедре липневе сонце ллється струмками крізь могутні крони (О. Корнійчук);
// Безперервний потік сипкої речовини.
Вітер крила закрутив, І муки тугий струмок Ллється зразу у мішок (М. Стельмах);
З коша блідим струмком стікає борошно (І. Кириленко).
Значення в інших словниках
- струмок — струмо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- струмок — Потічок, річечка, д. течій; (дзюркотючий) ІД. бурчак; (крови) СТРУ МІНЬ. Словник синонімів Караванського
- струмок — Бурчак, бурчачок, джерело, джерельце, клекотень, потік, потічок Словник синонімів Вусика
- струмок — [струмок] -мка, м. (ў) -мку, мн. -мки, -мк'іў Орфоепічний словник української мови
- струмок — -мка, ч. 1》 Невеликий потік, утворений зі снігових, дощових або підземних вод, що вийшли на поверхню. 2》 Взагалі вузький потік якої-небудь рідини. || Вузький потік або неширока смужка повітря, світла і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- струмок — ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод). Словник синонімів української мови
- струмок — Струмо́к, -мка́, у -мку́; -мки́, -мкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- струмок — СТРУМО́К, мка́, ч. 1. Невеликий потік, утворений з снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню. Край села.. біг поміж волоських горіхів струмок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах