струмок

Значення в інших словниках

1. струмок — струмо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. струмок — Потічок, річечка, д. течій; (дзюркотючий) ІД. бурчак; (крови) СТРУ МІНЬ. Словник синонімів Караванського
3. струмок — [струмок] -мка, м. (ў) -мку, мн. -мки, -мк'іў Орфоепічний словник української мови
4. струмок — СТРУМО́К, мка́, ч. 1. Невеликий потік, утворений з снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню. Край села .. біг поміж волоських горіхів струмок (М. Словник української мови у 20 томах
5. струмок — -мка, ч. 1》 Невеликий потік, утворений зі снігових, дощових або підземних вод, що вийшли на поверхню. 2》 Взагалі вузький потік якої-небудь рідини. || Вузький потік або неширока смужка повітря, світла і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. струмок — ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод). Словник синонімів української мови
7. струмок — Струмо́к, -мка́, у -мку́; -мки́, -мкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. струмок — СТРУМО́К, мка́, ч. 1. Невеликий потік, утворений з снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню. Край села.. біг поміж волоських горіхів струмок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах