1. Словник української мови у 20 томах

стрункість

СТРУ́НКІСТЬ, кості, ж.

Абстр. ім. до струнки́й.

Тополі, тополі .. Є щось беззахисне дівоче в їхній тополиній стрункості (О. Гончар);

Нові юхтові чоботи ще не облягли його ногу як слід. Вони були тісні в підйомі, а нога мимоволі згиналася в коліні, кирпатий носак стирчав угору і порушував стрункість шеренги (З. Тулуб);

Етюд – це передусім чіткість думки, стрункість викладу. Невеликий розмір вимагає найвиразнішої образної мови, бездоганного слововжитку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрункість — стру́нкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрункість — [струнк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. стрункість — -кості, ж. Абстр. ім. до стрункий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрункість — ЛОГІ́ЧНІСТЬ (відповідність законам логіки), ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗНІСТЬ, СТРУ́НКІСТЬ, НЕСУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ. Дбаючи про точність, логічність кожного свого руху, диригент старається бути якнайбільш ощадливим щодо величини чи обсягу жестів (Ф. Словник синонімів української мови
  5. стрункість — Стру́нкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стрункість — СТРУ́НКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до струнки́й. Тополі, тополі.. Є щось беззахисне дівоче в їхній тополиній стрункості (Гончар, II, 1959, 8); Нові юхтові чоботи ще не облягли його ногу як слід. Словник української мови в 11 томах