струнник

СТРУ́ННИК, а, ч., розм.

Музикант, який грає на струнних музичних інструментах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струнник — -а, ч., розм. Музикант, що грає на струнному музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови