струночка
СТРУ́НОЧКА, и, ж.
Зменш. до стру́нка 1.
* У порівн. Сама ж [Оксана] то не зігнеться, не згорбиться – як струночка! (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка .. на лірі (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- струночка — стру́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- струночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до струнка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- струночка — ходи́ти (як (мов, ні́би і т. ін.)) по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Фразеологічний словник української мови
- струночка — СТРУ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стру́нка 1. *У порівн. Сама ж [Оксана] то не зігнеться, не згорбиться — як струночка! (Кв.-Осн., II, 1956, 426); [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка.. на лірі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- струночка — Струна, -ни ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) см. лун 3. ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32. Словник української мови Грінченка