струп'я
СТРУ́П'Я, я, с.
Збірн. до струп.
На підводах заворушились обідрані, тремтячі кім'яхи тіл. Більшість із них були в самій білизні. Вона, як пластир, облипала їх укриті струп'ям, гострі, випнуті маслаки (І. Микитенко);
* У порівн. Панські економії вкрили Україну, мов погане струп'я, а бідному селянинові немає де й ногою ступити (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me